- розрядити
- I див. розряджати I.
II див. розряджати II.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
розрядити — 1 дієслово доконаного виду позбавити заряду; позбавити напруженості розрядити 2 дієслово доконаного виду пишно одягти … Орфографічний словник української мови
розряджений — I а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до розрядити I. II а, е, розм. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до розрядити II. 2) у знач. прикм. Дуже гарно, пишно вбраний, одягнений … Український тлумачний словник
розряд — I у, ч. 1) У Московській державі 16 17 ст. – центральна урядова установа, яка відала служилими людьми, військовими справами та управлінням південних прикордонних областей. 2) Група осіб, ряд предметів або рід явищ, об єднаних однією чи кількома… … Український тлумачний словник
розрядження — я, с. Дія за знач. розрядити I, розряджати і стан за знач. розрядитися I, розряджатися 1 3) … Український тлумачний словник
розрядка — и, ж. 1) Дія за знач. розрядити I, розряджати і розрядитися I, розряджатися 1 3). 2) перен.Послаблення або зникнення напруженості чого небудь. 3) друк. Розбивка літер у слові для вирізнення його в тексті … Український тлумачний словник
одягати — I = одягти, одягнути 1) (кого у що покривати одягом кого н.), у[в]дягати, у[в]дягнути, у[в]дягти, у[в]бирати, у[в]брати; наряджати, нарядити (одягати кого н. у гарне, святкове вбрання); виряджати, вирядити, розряджати, розрядити, вичепурювати,… … Словник синонімів української мови
послаблювати — 1) = послабляти, послабити (спричинятися до меншого, слабшого прояву якогось явища, процесу, якости, почуття тощо), ослаблювати, ослабляти, ослабити, зменшувати, зменшити, применшувати, применшити, полегшувати, полегшити, пом якшувати, пом якшити … Словник синонімів української мови